Ужгороді мешкає понад тисячу диво-курей

«Усі декоративні кури походять з Азії. Потрапили в Європу тільки в XVII ст. після воєнних походів, – розповідає господар декоративного пташиного розплідника В. Полончак. – Ці птахи коштували цілий маєток, тому їх тримали лише при дворах».

Вартість чудо-курей на сьогодні теж чимала: починається від 150–800 грн., а закінчується 1500 грн. Тому таких декоративних птахів можуть собі дозволити тільки заможні люди, які купують їх для краси.

«Багатії хочуть, щоб у них на подвір’ї походжала не проста курка, а модна, – сміється пан Василь. – На Закарпатті дуже слабо розвинене декоративне птахівництво. У мене, мабуть, єдиний розплідник в області, який може представити таку велику колекцію декоративних порід курей. Тому скуповувати їх приїжджають люди з цілої Європи та СНГ».

–       А як розпочалося ваше захоплення декоративними птахами?

–       Відколи себе пам’ятаю, завжди любив будь-яких птахів. Годинами міг за ними спостерігати. З часом у мене з’явився голубник, а потім великий курник. Усе приходить з досвідом. Вважаю, для того, щоб займатися розведенням декоративних птахів, потрібно мати ген. У мене працює четверо робітників, але ніхто з них не помітить того, що я. Можу тільки зайти в курник й одразу бачу, кого з усіх потрібно підлікувати, як правильно спарувати. У мене два сини, але я не змушую їх поділяти моє захоплення, бо не помічаю в них своєї любові до птахів.

–       Скільки у вас птахів?

–       Декоративних курей понад тисячу. Що стосується японських та техаських перепілок, то їх понад дві тисячі. Наразі перепелині яйця в нас закуповує значна кількість ресторанів та супермаркетів міста. Качок – приблизно 30–40 штук, а голубів – близько двох сотень.

–       Який птах у вашій колекції є найбільшим?

–       Це півник Петро породи брама. Його вага сягає 8 кг, а заввишки він приблизно 90 см. Коли Петро кукурікає, то й мертвий прокинеться (сміється).

–       Наскільки важко їх утримувати?

–       Утримувати декоративних птахів досить важко і дорого. Як тільки пташенята вилуплюються, робимо їм щеплення. Річ у тім, що протягом місяця ми відвідуємо дві-три виставки, тому мусимо захищатися від інфекцій. Практично до місяця пташенята п’ють воду тільки з вітамінами, антибіотиками, пробіотиками. Птахи як діти. Для того, щоб вони стали дорослими, потрібно дуже багато сил і коштів. Будь-який стрес може обернутися для селекційних птахів хворобою, тому що в них дуже слабкий імунітет.

–       Чи цікавляться в Україні бійцівськими півнями та чи є на них попит?

–       Справа в тому, що всі бійцівські півні походять з азійських країн, де ще досі ці бої проводять. В Україні такими породами півнів цікавляться тільки татари в Криму, хоча бої є нелегальними.

–       Ви буваєте на багатьох європейських виставках. Наскільки розвиненіша галузь декоративного птахівництва за кордоном?

–       Так, я побував на багатьох вітчизняних та європейських виставках, тому мені є з чим порівнювати. Вважаю, що в Україні декоративне птахівництво розвинене дуже слабо. У Європі кожній породі декоративних птахів відповідає свій клуб. Наприклад, клуб куроводів породи брама чи шабо. Його учасники збираються, обговорюють певні проблеми, проводять виставки. А в нас таких клубів немає апріорі…

Наразі я вчуся в Словаччині на суддю з декоративного птахівництва. Планую стати першим суддею в Україні з європейським сертифікатом у цій галузі.

Христина БІКЛЯН, Новини Закарпаття – «Карпатський об’єктив» 

Віандот

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *